Previous Entry Share Next Entry
Nightmare Fuel в ЗМІ України (і знову Каддафі) | Nightmare Fuel in Ukrainian Mass-Media
johnknot1992

Маю попередити, стаття містять фото, які можуть нанести вам моральну шкоду. Вибачте за це.
Здається, про те як наші ЗМІ висвітили вбивство Муаммара Каддафі було сказано вже абсолютно все та додати нічого, тим більше, що до цього жваво приклали руку і мої одногрупники-блогери. Та чомусь ніхто не звернув уваги на важливий момент цього висвітлення – елементарну повагу до споживачів їх інформаційної продукції.   
21-го числа, приїхавши з Києву я дізнався що у світі на одного диктатора менше. І майже нічого не відчув з цього приводу, бо це, здається майже ніяк мене не стосувалось, та  навіть моєї країни це стосувалося дуже відносно.
Але подивившись новини на «головному каналі країни», як тепер себе називає телеканал Інтер, я все ж таки дещо відчув.
А відчув я відразу до того, як наші мас-медіа ставляться до своїх глядачів, цинічно підсовуючи їм те, що у деяких англомовних колах називають не інакше як nightmare fuel (див. http://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/NightmareFuel для більш детальної інформації). Без усілякого попередження Інтер показав не лише кадри, де насмерть переляканого диктатора поглинає толпа розлючених революціонерів. Далі була показана «фотосесія», яку повстанці влаштували біля тіла Каддафі, та тіла одного з його синів. Жахливе видовище,  від якого мурашки по шкірі та волосся стає дибки.

Атракціон по Лівійські - це як мавзолей Леніна відображений у кривому дзеркалі. Кадр з новин телканалу Інтер.
І так майже з кожним засобом масової інформації в Україні – мабуть жоден телеканал, майже жодна газета не оминула якихось страшних фото чи відео, хоча б на кілька секунд.
Чомусь усі ЗМІ однозначно вирішили, що ми повинні побачити смерть полковника в усій її відразливій природі, наче у якихось страшних snuff-фільмах, при цьому роблячи з цього ще й подобу якогось шоу, на кшталт  легендарного французького театру «Гранд Гіноль», розбавляючи криваві подробиці ретроспективою дивних вчинків полковника, як це роблять, наприклад у своїх статтях  журнал Сегодня.ua, заголовки якого на кшталт «Перед смертью Каддафи кричал бойцам "Харам!"» привела у одному зі своїх постів блогер forfeit_s (ось цей пост - ).
Навіть деякі мої одногрупники теж не втрималися, наприклад вищезазначена шановна пані forfeit_s виклала таке фото з британської газети Guardian:

Фото: Guardian
Ні в чому її не звинувачую, бо винуватець тут – швидкоплинні та невловимі процеси у масовій свідомості. Ми всі стаємо цинічними, менш сприятливим до насильства. Така тенденція несе за собою як хороші, так і негативні наслідки. До перших, вочевидь, можна віднести те, що це допомагатиме нам швидко зорієнтуватися у скруті, зробить нас сильнішими, але з іншого боку такі процеси дуже погано позначаються на моралі. Кожне покоління повинно відвойовувати свою людяність у еволюції. Сили нерівні, проте можна постаратися взяти хоча б хитрістю?
Та я зайшов на терени філософії, а ми, все ж таки, повинні бути більш прагматичними.
І прагматичний висновок такий – Українські ЗМІ цинічні, особливо якщо порівнювати з іноземними мас-медіа, адже джерела на кшталт EuroNews  куди більш помірні у плані показу жорстоких та жорстких речей своїм глядачам. Хоча, ніхто не безгрішний – згадуючи як вони показували штурм Тріполі у прямому ефірі, наче якесь шоу, мені здається що усі ЗМІ світу у тій чи іншій мірі страждають від тих самих проблем.

P.S. Цей пост, яким би він там не був присвячено співаку та музиканту  Енріке Моренте, який (нажаль) помер у 2010 році і без музики якого я б цей пост так і не дописав...  

 Short Summary in English:
About how Ukrainian Mass-Media shows disturbing pictures without any conscience. Example mentioned is Gadhafi’s death and corpse photos and videos.   
P.S. This tread is dediacted to Enrique Morente, who sadly passedd in 2010 and without whose music I wouldn't be able to write this in any way...


  • 1
Я вже відчуваю, що потроху стаю популярним блогером, якщо з'являюся у Вашому пості в якості дійової особи поряд з "головним каналом країни" та "Сегодня.ua".

А якщо серйозно, уявіть, що Ви працюєте над сюжетом про смерть відомої людини. У мережі можна знайти відеоряд з останніх хвилин його життя - це вже готова картинка. До того ж, всі телеканали-конкуренти, звичайно, використатимуть цей сенсаційний матеріал. У цій ситуації Ви нікому не доведете, що моральність вища за рейтинг. Та й самі телеглядачі, без сумніву, перемкнуть на інший канал, щоб все ж таки подивитися як це було.

Я згодна з Вами, це дуже цинічно, але все зайшло надто далеко. До речі, у тому ж EuroNews, принаймні, два відеоматеріали "без коментарів" - всім відомі кадри, зняті на мобільний телефон.

Це все зрозуміло, але навіть цинізм, певен, має мати якісь розумні бар'єри, you know, even evil has standarts.
Цинізм хоч і не зло, а скоріше щось нейтральне, втім, я думаю, рамки повинні бути. Бо це вже навіть не цінізм, а просто темрява якась...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account